Ось вже 10 днів я перебуваю в Німеччині
Ось вже 10 днів я перебуваю в німеччині) В моїй чудовій сім*ї. Вона складається з папи Франка і дочки Хелени, їй 14 років. З першого дня вони мені дуже сподобались, їх відношення, спілкування з ними (хоча мій рівень мови не дуже, але спілкуватись виходить нормально). З вікон будинка видно гори, чому я безумно зраділа)) Є вільний час щоб подорожувати, на цьому тижні їздила в сусіднє місто гуляти, а на вихідних їду в Італію) Бажаю всім не боятись і їхати як Au-pair, це неймовірний досвід) Я дуже вдячна агенству за допомогу (мені сім*ю знайшли десь за місяць часу і візу за тиждень зробили)
Привіт всім! Моє повідомлення для тих, хто вагається "їхати-неїхати". І я вам кажу ЇХАТИ! Але будьте готові до всякого. Вас можуть попросити працювати більше ніж вказано в договорі, дитина може сказати:"Бався зі мною, а то відправлю назад в Україну".. чи ще шось таке. (Це історії, на щастя, не з мого особистого досвіду) Але ви не зобов'язані це терпіти, ви приїхали не на каторгу, а щоб отримувати від роботи задоволення, можете спокійно змінити сім'ю. Все залежить від вашого особистого "порога допустимого". Але пам'ятайте, ви маєте необмежені кордони для ПОДОРОЖЕЙ, можливості для нових ЗНАЙОМСТВ і неоціненний ДОСВІД від проживання в іншій країні. Легко не буде, особливо таким сопливим як я, страшенно мучить туга за домом, але воно того варте! Just do it!
Німеччина - країна для тих, хто любить правила і вміє чітко їм слідувати. прибувши сюди, ви оціните зручність та доступність громадського транспроту, затишок кав'ярень, запах свжої випічки та смак хорошого пива. на питання, чи подобається країна - безумовне так, на питання, чи задоволена вибором програми опер - так, але, як і всюди є свої недоліки. робота з дітками важка сама по собі, і це не один урок англійської на день із малечею, це рік проживання із людьми в одному домі, це нові правила, пристосування до новго розпорядку, залежність від усіх і кожного із членів сім'ї. на противагу цьому - подорожі, подорожі і ще раз подорожі, нові друзі, нові можливості. повертаєтесь ви після року перебування назад додому, чи залишаєтесь в німеччині - не важливо, важливо, що це досвід, щось нове, ще одна сходинка у вашому розвитку як особистості та можлво спроба дізнатися про себе у контексті стресових ситуацій. тож збирайтесь з духом, пакуйте валізи та Herzlich willkommen in Deutschland! не пошкодуєте)
Всім привіт з німецького Мюнхену) не встигла я ше навіть привикнути до нової країни, нового міста і гостьової сім'ї, як вже пройшло 3 місяці☺ Кажу як є, вони були дуже навіть не легкими, хоча сім'я у мене досить хороша, але звикнути остаточно і відчути себе як вдома ще так і не получилось.. А далі час покаже Їхала я як виявилось не зовсім готовою до роботи з дітьми! діти є діти.. Капризують часто і загалом не дають скучати. Але буває багато веселих і милих моментів) Оскільки головною моєю метою було і є вивчити мову, багато подорожувати і відчути щось нове, то я впевнено можу сказати, що це правильне місце. +/- багато, але якщо доля все таки закинула вас сюди, треба намагатись насолодитись і прожити той рік з гідністю як то кажуть і користю для себе. Їхати/ не їхати радити не буду, це має бути вибір кожного, але знайте, шо легко не буде))
Привіт! Зовсім скоро їду "оперити" в Дахау (недалеко від Мюнхена). Моя сім'я просто чудова. Вони справжні німці, це видно навіть по фотографії))) В сім'ї троє дітей, але дівчатка вже великі, так що основний догляд припадає на хлопчика. Я спілкувалася декілька разів з сім'єю по скайпу і ми постійно підтримуємо звязок через електронну пошту. Приємно, що вони цікавляться чи я вже подалася на візу, вітають зі святами! Найперше, що потрібно в цій справі - це терпіння. Не завжди вам швидко знаходять сім'ю. В моєму випадку - 6 місяців! Але чекання того варте. Навіть якщо ви хочете вже пошвидше поїхати в Німеччину, але ви відчуваєте, що вам ця сім'я не підходить - значить не їдьте. Чекайте на іншу сім'ю, на свою! Я думаю, що це дуже важливо. Всім удачі, обовязково напишу про свої враження від сім'ї і Німеччини як тільки приїду )